Шкіря Василь Васильович

Народився письменник 21 травня 1058 року в с. Загатті Іршавського району у селянській родині. Після закінчення Загатської середньої школи навчався у Мукачівському радгоспі-технікумі. Журналіст і казкар першу свою казкову оповідь він написав ще у шостому класі, а нині його знають і дорослі, й малі. Відтак працював у колгоспі «Верховина». Повернувшись із армії, вступив у Львівський державний університет ім. Івана Франка. У 1980 році розпочав трудову діяльність в Іршавській районній газеті «Нове життя».… Автор книжок «Сльоза лелеки», «Як Осел вогонь сховав», «25 казочок для маленьких діточок», «Розбиті серця», «Три бажання», «Небезпечна краса», «Михайлик-Насміхайлик», «Іван Сила і брати-розбійники», «Майстер Нехай», «Пригоди Поштарика», «Зачарований край», «Стежина Степана Жупанина», «Чупакабра», «Таємниця Смерекового замку», «Чорна кішка з червоною пов’язкою та порожнім відром», «Шаркань», «Ранок вечора мудріший», «Тайстра казок», «Житіє Зайчика-Контрабандиста», «Потушняк у моєму житті» та багато інших. За мотивами казок «Сила і Закон», «Супер-віник», «Золоторогий Олень і ненажерлива бабуся» зразковий дитячий український музично-драматичний театр «Пролісок» Іршавського районного будинку культури зробив інсценізації, які відтак показало обласне телебачення. Казки В. Шкірі образні й дотепні, позначені простотою і мудрістю. Вони розширюють дитячий кругозір, допомагають юному читачеві пізнавати довколишній світ, розрізняти добро і зло. Казки Василя Шкірі перекладені на словацьку, угорську і російську мови. Вони друкувалися на сторінках обласних газет : «Молодь Закарпаття», «Закарпатська правда», «Новини Закарпаття», в журналах «Тиса» (Ужгород) та «Веселка» (Кошіце), а також у всеукраїнських виданнях: газетах «Молодь України», «Народознавство». Василь Шкіря залучає до співпраці дописувачів. На сторінках районки публікуються матеріали вчителів, медиків, культосвітніх працівників, спортсменів та інших. Така співпраця позитивно впливає на передплату районного видання. За допомогою авторського активу є можливість більш широко висвітлювати проблеми, писати про найвіддаленіші населені пункти району.