Хто має право забирати дитину із садочка?

Тільки батьки та особи, що їх замінюють, несуть відповідальність за дитину.

Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002р. № 2947-ІІІ (зі змінами, далі – Сімейний кодекс) батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Частиною 6 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001р. № 2402-ІІІ (зі змінами, далі – Закон № 2402) встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до Закону №2402.
У частині 3 статті 8 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11 липня 2001р. №2628-ІІІ (зі змінами, далі – Закон №2628) та Статуту дошкільного навчального закладу від 09.10.2003р. пункт 4.20 зазначено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров’я, людської гідності. Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України «Про дошкільну освіту», дошкільний навчальний заклад створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання.
Тобто вище зазначені норми встановлюють відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють та дошкільного навчального закладу за навчання дітей, збереження їх життя та здоров’я тощо.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини І статті 6 Сімейного кодексу, правовій статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Тільки повнолітнім вихователь має право передавати дитину
Частина 2 статті 6 Сімейного кодексу визначає, що малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.
- діти до 14 років вважаються малолітніми;
- діти від 14 до 18 років вважається неповнолітніми та мають НЕПОВНУ цивільну дієздатність.
Відповідно до статті 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003р. №435-ІV(зі змінами) фізичні особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років мають неповну цивільну дієздатність. Умови набуття та надання повної цивільної дієздатності визначаються статтями 34 та 35 Цивільного кодексу.

Забирати з дошкільного навчального закладу своїх братів та/ або сестер має право лише особа, яка досягла повноліття. Зазначенні вище норми встановлюють відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють,та дошкільного навчального закладу за навчання дітей, збереження їх життя та здоров’я тощо.
Відповідно до частини 1 статті 6 Сімейного кодексу, правовий статус набуває особа до досягнення нею повноліття (18 років).
Якщо малолітню дитину із садочка забирає старший брат чи сестра, які не досягли повноліття, вони самі ще є дітьми. Батьки зобов’язані виконувати зазначені вище норми по відношенню до своїх дітей.

Якщо неповнолітня дитина забирає з садочка маленьких братика/сестричку, батьки, вихователі та керівник закладу, даючи згоду на такі дії, наражають на небезпеку обох дітей.

З огляду на це, забирати дитину з дошкільного закладу має право лише особа, яка досягла повноліття.

Батьки або особи, що за їх дорученням приводять дитину в дошкільний заклад, мають передати дитину вихователю ЗДО, який приймає дітей у цей час. Неприпустиме відправляти дитину в дошкільний заклад саму, без супроводу дорослого.
Увечері вихователь зобов’язаний передати дитину батькам або іншій особі, що прийшла за їх дорученням. Вихователь немає права віддавати дітей з дошкільного закладу НЕПОВНОЛІТНІМ ДІТЯМ.
Батьки мають право залучити до виховання дитини інших осіб.
Оскільки до відповідно до чинних нормативних актів батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, то за потреби інші особи можуть забирати дитину з дошкільного закладу. У цьому випадку, батьки мають написати відповідну заяву з переліком осіб, яким довірено забирати дитину із ЗДО на ім’я директора дошкільного закладу. На підставі цієї заяви керівник закладу дає згоду на те, щоб, окрім батьків, дитину із закладу освіти забирали інші особи (за наявності у них документів, що посвідчують їх особу).
Хто несе відповідальність за дитину?
У Законі України «Про дошкільну освіту» вказано, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров’я, людської гідності. А заклад дошкільної освіти створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання.
Отже, відповідальність за безпеку дитини під час її перебування у навчальному закладі несе сам заклад.